відпрацювати


відпрацювати
1) (відпрацювати певний час, закінчити працювати); відробити, відслужити (пробути певний час на службі); відбути (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов'язок); вибути (прожити / перебути в роботі де-н. певний час)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відпрацювати — див. відпрацьовувати …   Український тлумачний словник

  • відпрацювати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відпрацювання — я, с. Дія за знач. відпрацювати 1), 4), 5) …   Український тлумачний словник

  • відпрацьований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрацювати 1). 2) прикм., спец. Те саме, що спрацьований …   Український тлумачний словник

  • відробляти — відробити (виконувати певну роботу за що н. одержане / позичене; працею віддавати борг), відпрацьовувати, відпрацювати …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.